ПРЕДСТАВНИКИ КАФЕДРИ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6 березня 2026 року доктор географічних наук, доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманського національного університету Кравцова Ірина Віталіївна та аспіранти кафедри екології та безпеки життєдіяльності – Кузянін Олександр Сергійович (аспірант 2-го року підготовки, спеціальність 101 «Екологія», науковий керівник – д. геогр. н., доц. І.В. Кравцова) і Сухецький Олександр Олександрович (аспірант 1-го року підготовки, спеціальність Е2 «Екологія», науковий керівник – д. геогр. н., доц. І.В. Кравцова) взяли участь у роботі IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпечне освітнє середовище: нові виклики та сучасні рішення в умовах воєнного і повоєнного часу», яка відбувалася в онлайн-форматі.

Організатором заходу виступив Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Метою конференції стало обговорення актуальних питань створення безпечного освітнього середовища в умовах сучасних викликів, розкриття особливостей наукової та методичної роботи щодо організації безпечного освітнього простору, обмін досвідом створення безпечних умов навчання в закладах освіти, а також окреслення нових викликів і сучасних рішень у воєнний та повоєнний періоди.

Основними тематичними напрямами роботи конференції були:

1. Освіта сьогодні – від безпеки до якості: безпечне освітнє середовище як виклик системі освіти в умовах війни.
2. Безпечне освітнє середовище як фактор розвитку особистості педагогічного працівника та здобувача освіти.
3. Національно-патріотичне виховання як компонент безпеки: теорія і практика.
4. Психологічна безпека освітнього середовища.
5. Інформаційна безпека суб’єктів освітньої взаємодії: проблеми та шляхи їх вирішення.
6. Створення, підтримка та розвиток екологічно безпечного освітнього середовища.
7. Роль STEM-освіти та штучного інтелекту у формуванні безпечного освітнього середовища.

У конференції взяли участь понад 180 науковців і практиків освітньої галузі з різних регіонів України. До оргкомітету надійшло 146 тез доповідей, авторами яких стали 22 доктори наук (14 професорів), 57 кандидатів наук (48 доцентів), а також наукові та науково-педагогічні працівники інститутів післядипломної педагогічної освіти, управлінці, викладачі закладів вищої та фахової передвищої освіти, учителі закладів загальної середньої освіти, вихователі закладів дошкільної освіти, працівники позашкільних установ, аспіранти, магістри, бакалаври та курсанти (https://ippo.edu.te.ua/about/news/pro-iv-vseukrainsku-naukovo-praktichnu-konferenciyu-bezpechne-osvitne-seredovishhe-novi-vikliki-ta-suchasni-rishennya-v-umovah-voennogo-i-povoennogo-chasu).

Під час пленарного та секційних засідань були представлені доповіді:

• «Інтеграція STEM-освіти та штучного інтелекту у підготовці фахівців-екологів як складова формування безпечного освітнього середовища» – доповідач: д. геогр. н., доц. І.В. Кравцова;
• «Садово-паркові ландшафти як природна складова психоемоційної та екологічної безпеки освітнього середовища (на прикладі Софіївського дендропарку)» – доповідач: аспірант 2-го року підготовки Олександр Кузянін;
• «Сортування твердих побутових відходів у закладах освіти як інструмент підвищення екологічної безпеки та стійкості територіальних громад у воєнний період» – доповідач: аспірант 1-го року підготовки Олександр Сухецький.

Уманський національний університет підтверджує свій статус провідного наукового закладу, активно залучаючи своїх науковців та аспірантів до всеукраїнських і міжнародних наукових дискусій.

Участь у роботі конференції стала важливою можливістю для представлення результатів наукових досліджень учених та аспірантів кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманського національного університету, обміну досвідом із фахівцями освітньої галузі та обговорення актуальних викликів формування безпечного освітнього середовища в умовах воєнного та повоєнного часу. Такі наукові заходи сприяють розвитку міжінституційної співпраці, поширенню сучасних наукових підходів і підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців.