Кафедра екології долучилась до ініціативи Української природоохоронної групи

4 червня відбулась міжнародна наукова конференція «Катастрофа Каховського водосховища: перспектива майбутнього», в якій брав участь професор Сергій Сонько. За результатами конференції Українською природоохоронною групою була започаткована ініціатива підготовки проєкту номінації «Великий Луг — історичний річковий ландшафт формування українських козацьких січей» для включення до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Кафедра екології  активно долучилась до цієї ініціативи.

 

Міністерство культури України

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО

Шановні колеги! 

Звертаємось до Вас як представники наукової, природоохоронної, культурної, археологічної та експертної спільноти України у зв’язку з підготовкою проєкту номінації «Великий Луг — історичний річковий ландшафт формування українських козацьких січей» для включення до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

У додатку надсилаємо підготовлену нами концепцію та робочу чернетку форми Tentative List Submission відповідно до вимог Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Документ є результатом попередньої міждисциплінарної роботи, що поєднує історичний, природоохоронний, археологічний, ландшафтний та гідрологічний підходи до оцінки території Великого Лугу як потенційного змішаного об’єкта Світової спадщини.

На нашу думку, Великий Луг має потенційну виняткову універсальну цінність світового масштабу як унікальний культурний і природний ландшафт, у якому природна структура великої заплави Нижнього Дніпра безпосередньо сформувала одну з ключових військово-політичних та культурних систем ранньомодерної Європи — Запорозьку Січ і українське козацтво.

Йдеться не про окрему історичну пам’ятку чи природну територію, а про масштабний історичний ландшафт, у якому природні процеси, військова історія, формування політичної традиції, річкова екосистема та національна пам’ять є нерозривно пов’язаними між собою.

Саме природна структура Великого Лугу — система заплавних лісів, плавнів, рукавів Дніпра, заболочених територій, островів і проток — створила умови для виникнення та багатовікового існування Запорозьких Січей як автономної військово-політичної системи на межі великих імперій Східної Європи – прообразу майбутньої Української Держави. Великий Луг був не лише природним середовищем існування козацтва, а фактично його оборонною, економічною та просторовою основою. Саме тут сформувались образи та історичні явища, що стали основою української політичної традиції, військової культури та уявлення про свободу і самоврядування. До сьогодні поняття «Січ», «Великий Луг» і сама козацька спадщина залишаються одними з центральних елементів української історичної пам’яті та національної ідентичності.

Водночас Великий Луг має і надзвичайну природну цінність. Історично це був один із найбільших заплавних ландшафтів Європи — складна мозаїка заплавних лісів, луків, боліт, озер, мілководь та піщаних арен, пов’язана з єдиною системою Нижнього Дніпра аж до Чорного моря. Територія відігравала ключову роль у підтриманні біорізноманіття Азово-Чорноморського регіону, міграції птахів та риб та функціонуванні річкових і водно-болотних екосистем.

У середині ХХ століття цей ландшафт був майже повністю знищений внаслідок створення Каховського водосховища. Під водою опинилися історичні ландшафти, археологічні пам’ятки, залишки Січей, кургани, села, кладовища, плавневі ліси та заплавні екосистеми. Фактично йшлося про одну з найбільших трансформацій річкового ландшафту в Європі у ХХ столітті.

Після руйнування російськими військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року значна частина території Великого Лугу знову звільнилася з-під води. Це створило безпрецедентну для сучасного світу ситуацію, коли одночасно:
— став доступним історичний та археологічний простір, що десятиліттями перебував під водою;
— почалося стрімке природне відновлення великої річкової заплави;
— відновилися природні гідрологічні процеси;
— почали формуватись заплавні ліси, водно-болотні угіддя та нерестові оселища;
— знову проявилась історична структура ландшафту, яка свого часу сформувала простір Запорозької Січі.

Ми вважаємо, що сучасне відновлення Великого Лугу має не лише національне, але й глобальне значення як один із наймасштабніших відомих прикладів регенерації великої річкової заплави після зникнення штучного водосховища.

У нинішніх умовах робота щодо ініціювання цього процесу та підготовка номінації мають для України також стратегічне значення.

По-перше, йдеться про міжнародне визнання ролі українського козацтва та Нижнього Дніпра як явища європейської та світової історії, яке виходить за межі виключно національної історії.

По-друге, номінація Великого Лугу є важливим елементом деколонізації історичної спадщини України та переосмислення наслідків радянських індустріальних трансформацій, що призвели до знищення унікальних природних і культурних ландшафтів

По-третє, об’єкт безпосередньо пов’язаний із сучасною російською агресією та екологічними наслідками війни, оскільки саме руйнування Каховської ГЕС створило передумови для повторного відкриття й часткового відновлення історичного ландшафту Великого Лугу,, який таким чином слугує природним символом стійкості та спротиву.

По-четверте, потенційне включення Великого Лугу до Попереднього списку Світової спадщини могло б стати важливим міжнародним сигналом щодо необхідності збереження природної динаміки Нижнього Дніпра та забезпечити дружнє до природи та культурно доречне відновлення і розвиток цієї території.

Окрім того, визнання цінності та наміру збереження цієї території на міжнародному рівні є сильною державницькою позицією та сигналом міжнародній спільноті щодо непохитності державних кордонів України.

Ми переконані, що Україна має всі підстави розпочати офіційну процедуру підготовки номінації Великого Лугу до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО як змішаного культурно-природного об’єкта.

Просимо Вас:
— розглянути подану концепцію та робочу чернетку форми Tentative List Submission відповідно до вимог Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
— підтримати започаткування офіційної процедури підготовки номінації;
— ініціювати створення міжвідомчої та експертної робочої групи;
— забезпечити подальшу координацію між органами влади, науковими установами та громадським сектором щодо підготовки номінаційного досьє.

Зі свого боку підтверджуємо готовність брати участь у подальшій науковій, експертній та організаційній роботі, необхідній для формування повноцінної номінації відповідно до процедур і критеріїв ЮНЕСКО.

 

З повагою,

1. ГО Українська природоохоронна група (Україна; Олексій Василюк, Голова Правління)
2. ГО ЮАЕНІМАЛС (Україна, Мацько Ольга, керівниця департаменту стратегічних ініціатив)
3. ВГО “Всеукраїнська Екологічна Ліга” (Україна, Тетяна Тимочко, голова)
4. ГО “Освітня дюна” (Україна; Колодежна Валерія, Голова Ради організації)
5. ГО “Екосоціум” (Україна; Ілюха Олександр, Голова правління)
6. ГО “Європейська Архітектурна Студентська Асамблея України” (Україна, Щурінова Софія, керівниця, Бучацька Яна,  співзасновниця) 
7. NGO Ukrainian Environmental Humanities Network (Jonathon Turnbull, Co-Founder Assistant Professor of Human Geography, Durham University, UK)
8. МБО “Екологія-Право-Людина” (Україна, Олена Кравченко, виконавчий директор)
9. NGO Sustainability Narrative Institute (Литва, Діана Гарлицька)
10. ГО Грінпіс в Україні/Greenpeace Ukraine (Україна, Наталія Гозак, директорка)
11. ГО «SaveDnipro» (Україна, Ірина Черниш, голова організації)
12. МБО Інформаційний центр “Зелене досьє” (Україна, Тамара Малькова, директорка)
13. ГО Грасрутс-Інститут Україна (Україна, Ольга Донець, директорка)
14. ГО Центр економіко-правової аналітики (Україна, Данило Ваньковч, директор)
15. ГО "Терен" (Україна, Петро Тєстов, голова)
16. ГО "Центр Дослідження та Охорони Дрібних Ссавців" (Україна, Михайло Русін, голова)
17. ГО “Екоклуб” (Україна, Андрій Мартинюк, Виконавчий директор)
18. Мережа захисту національних інтересів АНТС (Україна, Олег Листопад, експерт з питань довкілля)
19. ГО “УВЕК ВОРК ГРУП-УКРАЇНА” / Ukraine War Environmental Consequences Work Group (Україна)
20. ГО “Інститут успішного міста” (Україна, Анна Руденко, Голова правління)
21. NGO «Ekokokoncepcija» Lithuania, 
22. NGO «Green Network» Lithuania,
23. ГО “ЕКО ЛІГА ЦЕНТР”. (Україна, м. Кропивницький, Кіровоградська область. Осокіна Аліна, голова правління)
24. ГО “Культурні географії” (Україна, Дарʼя Шевцова, директорка)
25. ГО “Мережа екостанцій України” (Україна, Богдан Попов, Голова)
26. ГО “ДЦ “Великий Луг”” (Україна, В’ячеслав Саричев)
27. ГО “Амадока” (Україна, Олена Дзнеладзе)
28. ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень” (Україна, Ельміра Аблялімова-Чийгоз)
29. Дмитро Кобалія, археолог, заслужений діяч культури України, Національний заповідник “Хортиця”
30. Валерій Нефедов, реставратор, заслужений діяч культури України, Національний заповідник “Хортиця”
31. ГО “Нова археологічна школа” (Україна, Олег Тубольцев)
32. ГО “U-Kyїv” (Україна, Глущенко Анастасія, голова)
33. ГО “Культура Медіальна” (Україна, Катерина Русецька, співзасновниця)
34. ГО “Малі річки Вінниці” (Україна, Побережна Антоніна - директорка та Смірнова Марія - просторова планувальниця)
35. Центр екологічних ініціатив "Екодія" (Україна, Олексій Пасюк, виконавчий директор)
36. Журнал соціальної критики «Спільне» (Україна, Ірина Замуруєва, редакторка)
37. ГО “ІНДЕКС: Інститут документування і взаємодії” (Україна, Саша Довжик, очільниця)
38. Національний природний парк “Кам’янська Січ” (Україна, Сергій Скорик, директор)
39. ГО “Славні Лицарі Великого Степу” (Україна, Андрій Лопушинський, співзасновник)
40. Національний природний парк «Джарилгацький» (Україна, Ірина Сабашенко, директор)
41. ГО «МЕТАЛАБ» (Україна, Доброва Анна Сергіївна, співзасновниця) 
42. Херсонська обласна організація Комітету виборців України (Україна, Дементій Бєлий, голова організації)
43. ГО “Розвиток і добробут громади” (Україна, Леонова Ольга Василівна, голова організації
44. NGO International Rivers (USA, Josh Klemm, Director)
45. ГО INSCIENCE (Україна, Поліна Ліміна, директорка)
46. ГО “Змінимо село разом” (Україна, Тетяна Немирович, Голова організації) 
47. ГО СЕЙВ ЕНД ЕКСПЛОР, Центр вивчення природи, культури і архітектури Озеро Супій, (Україна, Євгеній Довгалюк, Голова правління).
48. ГО Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України (голова - Микола Гоманюк)
49. Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН (Україна, Віктор Шаповал, директор)
50. Владислав Грибовський, к.і.н., с.н.с. Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
51. ГО Новокаховське товариство охорони культурної спадщини (Україна. Голова - Євсеєва Тетяна Миколаївна, членкиня НСАУ, членкиня архітектурно-містобудівної ради при Херсонській ОВА)
52. ГО Центр культурного розвитку “Тотем” (Україна, Олена Афанасьєва, Голова організації).
53. ГО NeboPole.Labs: Українська лабораторія урбанізму (Україна. Голова ГО - Гуськова Анна).
54. Eurasian Wildlife and Peoples (US, Jennifer Castner, Director)
55. НКМГЕО “МАМА-86 Нова Каховка” (Україна, Голова організації Козак Таїсія Федорівна, голова Новокаховської ради міського відділення “Українського Товариства охорони території” 
56. Кафедра екології Уманського національного університету (Завідувач кафедри Ольга Василенко).