Експедиційні дослідження біорізноманіття в придорожніх ландшафтах Черкаської області: дослідження аспірантів та студентів кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Дослідженням проблем біорізноманіття кафедра екології та безпеки життєдіяльності займається починаючи зі свого заснування. Але до 2022 року це були  дослідження, присвячені вивченню окремих родин і видів рослин, переважно в агроландшафтах. З 2023 року, а особливо, після знищення окупантами Каховського водосховища нас дуже зацікавила проблема відтворення біорізноманітття в зонах активного техногенезу.  Зокрема, нам було цікаво, як швидко біосфера може відновити екосистемні відносини на ділянках повністю перетворених людиною. Яскравим прикладом такого відновлення є ревіталізація на місці колишнього Каховського водосховища легендарного Великого Лугу, який був батьком для запорозьких козаків. Так, лише за півтора роки  на цій території, яка являла болотисту такироподібну низину, кількість видів рослин природним чином зросла з 16 до 214.

Подібна руйнівна дія людини на природні екосистеми відбувається і при інших видах господарської діяльності. Зокрема, це може бути будівництво, прокладання шляхів сполучення, розробка корисних копалин. Саме в таких локаціях природні ландшафти докорінно (аж до літогенної основи) порушуються при проведенні робіт. Як, яким чином природа повертає до початкового (або близького до нього ) стану порушені людиною ландшафти? Ось це головне запитання, на яке треба було знайти відповідь.

Автошляхи серед інших техногенних ландшафтів мають, напевне, найбільш високі темпи відновлення екосистемних відносин у придорожніх ландшафтах. Це пов’язане як з тим, що впритул до них підходять сільськогосподарські угіддя як біологічно активна субстанція. З іншого боку автотранспорт є  активним «перевізником» насіння різних рослин, які потім і заселяють придорожні смуги.

Більша частина автошляхів території Черкаської області (правий берег) була дослідження в дисертації Станислава Огілька, яка була успішно захищена у 2024 році. Зокрема, на основі зібраних даних по автошляхах Київ-Одеса та Вінниця-Черкаси було виконано районування території за ступенем завершення формування екосистемних відносин у придорожніх ландшафтах.

Наше теперішнє дослідження, яке проводить аспірант першого року навчання Антон Нєженцев, є логічним продовженням попередніх робіт. Разом з ним  в експедиції брали участь доцент кафедри біології Т.В.Мамчур та студент 3-го курсу кафедри екології та безпеки життєдіяльності Максим Олійник. Керував експедицією професор С.П.Сонько.

Зокрема, метою нашої цьогорічної експедиції було дослідження придорожніх ландшафтів на території лівобережної Черкащини. Придорожні екосистеми розглядались нами як інфраекосистеми (згідно концепції ноосферних екосистем професора Сергія Сонька).  Головні запитання, на які треба буде знайти відповідь:

1. Наскільки суттєво інфраекосистеми (шляхів: Благодатне-Золотоноша-Драбів-Шрамківка та Софіївка – Золотоноша – Чорнобай - Липове) відрізняється від природних екосистем цієї місцевості. Зокрема, оцінка усіх (або деяких видів впливу). Склад ґрунтів, гідрологічний режим, фіто- та зоорізноманіття, запиленість, шумове забруднення, радіаційний фон та ін. Тобто, визначення сучасного стану даної інфраекосистеми за допомогою ряду показників.
2. Яким чином дана інфраекосистема адаптувалась до умов антропогенного впливу (зміна видового складу рослин і тварин, формування нових трофічних відносин та ін.).

Моніторингові дослідження проводили маршрутним просуванням на автомобілі спочатку від с.Благодатного (на лівому березі мостового переходу через р.Дніпро з м.Черкаси) на північ до кордону Черкаської та Київської областей (с.Шрамківка). Всього для проведення відповідних замірів і відбору було заплановано 9 зупинок.

На кожному з полігонів (точок відбору проб) виконані наступні види вимірів і спостережень:

• - фіксація географічних координат;
• - вимір радіаційного фону дозиметром ТЕРРА-П;
• - фотографування рослинного і тваринного світу безпосередньо біля дорожного полотна та в 25-30 метрах від нього (по 10 фотознімків) (фотокамера Nikon 5000);
• - взяття проб грунту безпосередньо біля дорожного полотна та в 25 метрах від нього (по 1 кг у пакет) з подальшим проведенням хімічного аналізу;
• - виміри рівня шуму (Benetech GM1351);
• - фіксація кількості транспортних засобів;
• - виміри запиленості з занесенням даних у відповідний журнал (пиломір-логер PM2.5 Walcom SR-516A);
• - виміри якості повітря приладом Air quality detector.

Експедиційний етап дослідження завершений. Зроблена велика кількість фото, відібрані рослини для гербарію, здійснені виміри різноманітних параметрів довкілля в придорожніх ландшафтах.

Пошуки інвазійних рослин проводить доцент Тетяна Мамчур; вимір шумового навантаження та запиленості здійснює студент Максим Олійник

Аспірант Антон Нєженцев здійснює виміри якості атмосферного повітря; доцент Тетяна Мамчур бере зразки рослин.

Доцент Тетяна Мамчур фотографує рудеральні рослини; аспірант Антон Нєженцев робить відбір проб грунту.

Зразки грунту та заготовки для гербарію вже в багажнику

Аспірант та його керівник на березі Кременчуцького водосховища

Проф. Сергій Сонько,

Аспірант Антон Нєженцев