ЕКОМОНІТОРИНГ І ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ГІРКОКАШТАНУ ЗВИЧАЙНОГО В УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Співробітники кафедри екології факультету біоресурсів і природокористування Уманського національного університету в 2026 році відповідно до затвердженої тематики заклали багаторічні досліди по екомоніторингу стану насаджень гіркокаштану звичайного (Aesculus hippocastanum L.) в умовах урбанізованого середовища, визначенню їх стійкості до біотичних та абіотичних факторів довкілля.

Враховуючи значне поширення даної рослини в умовах урбанізованого середовища нашої країни та суттєвий громадський інтерес до появи негативних змін у її декоративності, основна мета досліджень полягає у опрацюванні літературних джерел відповідної тематики, комплексній оцінці життєвого стану та екологічних особливостей гіркокаштану звичайного, визначенні його реакції на вплив чинників довкілля, а також розробленні науково обґрунтованих підходів до підвищення стійкості деревних насаджень у міських екосистемах.

Одним із вагомих біотичних факторів, що негативно впливає на фізіологічний стан, декоративність та життєздатність гіркокаштану звичайного, є каштанова мінуюча міль (Cameraria ohridella D.). Особливо актуальною ця проблема є для міських територій, де дерева одночасно зазнають впливу ущільнення ґрунту, дефіциту вологи, забруднення атмосферного повітря, температурного стресу, механічних пошкоджень та інших антропогенних навантажень.

Захист гіркокаштану доцільно розглядати не ізольовано від інших факторів, а в контексті комплексної оцінки екологічної стійкості міських насаджень, варіантами досліду щодо підвищення стійкості рослин гіркокаштану звичайного в умовах насаджень до каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella D.) були проведення ін’єкцій в стовбур гіркокаштану різними за своїм походженням робочими сумішами (синтетичні інсектициди, біологічні інсектициди, біологічно-активні речовини, тощо), їх концентрація, об’єм, кількість отворів для ін’єкцій, їх глибина, строки проведення робіт, висота введення сумішей над рівнем ґрунту, ступінь ураження, діаметр стовбура та екологічна стійкість рослин.

Отримані експериментальні дані чітко вказують на суттєве зменшення популяції каштанової молі – в варіантах досліду було повністю блоковано розвиток другого і всіх послідуючих її поколінь, підвищення екологічної стійкості та декоративності рослин гіркокаштану за умов впровадження світових напрацювань в комплексі з розробленими та вдосконаленими нами технологічними прийомами.

 

Тобто, започатковані співробітниками кафедри екології дослідження мають комплексний характер і поєднують фундаментальну наукову складову з практичними завданнями збереження міських екосистем, що також буде використано в навчальному процесі. Очікується, що результати багаторічного експерименту сприятимуть поглибленню знань про механізми стійкості деревних рослин до біотичних і абіотичних стресорів та допоможуть сформувати більш екологічно безпечні підходи до утримання зелених насаджень.

 

 

Професор кафедри екології

Уманського національного університету,

доктор с.-г. наук Олександр БАЛАБАК