ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ МАГІСТРАНТІВ-ЕКОЛОГІВ

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ МАГІСТРАНТІВ-ЕКОЛОГІВ

Магістерський рівень освіти передбачає набуття таких компетентностей, які б передбачали не механічну компіляцію і сумування набутих раніше знань, а, буквально, «виробництво» нового знання. Саме на виконання цієї вимоги спрямоване виконання дослідницьких проектів, які за синергетичним принципом піднімають майбутнього фахівця на зовсім новий, якісно вищий рівень.

Одним з таких проектів повинен стати ГІС-проект «Екологічний моніторинг території університетського містечка УНУС», розрахований на 14 годин аудиторних та поза аудиторних занять. Проект виконується в межах дисципліни «ГІС в екології», яка викладається магістрантам кафедри екології та БЖД. Розробка проекту передбачає два самостійних але взаємопов’язаних етапи – польовий та камеральний. Зокрема під час польового етапу магістрантами буде здійснено відбір проб повітря та ґрунту, а також інші виміри, здійснені за допомогою спеціальних приладів (http://ecology.udau.edu.ua/ua/nauka-ta-innovacii/informaciya-pro-priladi-z-laboratorii.html).

Камеральний етап роботи передбачає оволодіння навичками роботи у ГІС, для чого нещодавно на між вишівському семінарі було проведено майстер-клас доцента КДПУ Д.В.Шиян (Фото 1.)

  

Фото 1. Майстер-клас для студентів, магістрантів, аспірантів та науково-педагогічних працівників кафедри і ВИШу з формування баз даних у ГІС від кандидата географічних наук, доцента кафедри фізичної географії і туризму Криворізького державного педагогічного університету Шиян Дарьї Валеріївни

Зокрема, у ГІС «Mapinfo»передбачається розробити проект моніторингу навколишнього середовища  університетського містечка УНУС для чого:

1. Інсталювати на власному  комп’ютері ГІС «Mapinfo» та ознайомитись з його роботою на користувацькому рівні.

2. Користуючись даними програми «Google Earth» зробити скрін-шот космознімок території університетського містечка (до дослідного поля) у форматі jpeg у фіксованому розмірі, зафіксувати висоту камери (фото 2).

Фото 1. Скрін-шот космознімок території університетського містечка

3. Вставити космознімок у робочий простір «Mapinfo» та зареєструвати його.

4. Створити новий косметичний шар та векторизувати космознімок з наступним переліком об’єктів: споруди, деревна та чагарникова рослинність, дороги, стежки, трубопроводи.

5. Зберегти косметичний шар під назвою «Monitoring Project UNUS».

6. Користуючись буфером обміну копіювати векторний шар «Monitoring Project UNUS» у робоче поле  програми «Google Earth» і надалі сумістити контури з зображенням на космознімку.

7. Враховуючи особливості забудови, проходження комунікацій, рослинність та ін. методом точок (0-D) нанести на векторну карту полігони відбору проб та аналізів.

8. За допомогою відповідних інструментів програми «Google Earth» визначити і записати в базу даних координати точок-полігонів.

9. Встановити на смартфонах із Play Market програму GPS Test, за допомогою якої звірити на території координати кожної точки-полігону.

10. Ознайомитись з роботою приладів: дозиметра «Терра-П», газоаналізатора, soil-tester, що вже було здійснено (фото 3)

Фото 3. Практичні заняття магістрантів з набуття навичок користування новітніми вимірювальними приладами

11. З виходом «в поле» у кожній точці полігону здійснити відповідні заміри і відбір проб ґрунту, зафіксувавши у відповідному журналі час відбору проби, поточні погодні умови та показання приладів. При необхідності процедуру повторити.

12. В аудиторії занести дані відбору проб та результати ґрунтових аналізів занести у відповідні поля бази даних «Mapinfo».

13. Користуючись у зображувальних засобах інструментом «Поверхні» створити поелементні векторні карту для кожного з видів замірів (радіаційний фон, чадний газ, ph- ґрунту, температура ґрунту, вологість ґрунту, родючість ґрунту.

14. Візуально проаналізувавши просторові закономірності у розповсюдженні кожного з компонентів визначити на території університетського містечка УНУС найбільш небезпечні для проживання (або знаходження) місця.

15. Письмово в зошиті зробити підсумковий аналіз, в якому дати відповідь на наступні запитання:

- описання предмету і об’єктів моніторингу;

- особливості ГІС «Mapinfo»;

- обґрунтування вибору точок-полігонів;

- особливості роботи і показники приладів з відбору проб;

- принцип побудови поверхонь у ГІС «Mapinfo»;

- причини аномальної локалізації (при наявності) екстремальних показників приладів.

На сьогодні виконана більша частина камерального етапу роботи. Зокрема, визначені точки-полігони відбору проб, набуваються навички роботи у середовищі ГІС, розпочата векторизація растрового зображення та запис у базу даних окремих шарів.

На черзі – вихід «у поле».

У наступних публікаціях ми і надалі будемо інформувати читачів про хід виконання даного проекту.

 

 

д.г.н., професор Сергій Сонько,

магістрантка Ліза Заленська