ПРОБІОТИКИ – ЗАСІБ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРЯТУНКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЧИ БІОЛОГІЧНА БОМБА УПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ?

У вівторок, 1 березня 2016 року, в Уманському готельно-ресторанному комплексі «Фортеця» відбувся семінар, який проводив директор Українського «Клубу органічного землеробства» Сімонов Віталій Вікторович і який відвідали студенти 51-екм групи факультету «Плодоовочівництва, екології та захисту рослин» та викладачі: декан факультету доц. Щетина С.В., завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності проф.Сонько С.П., доц. Пушкарьова Т.М. та доц. Суханова І.П. 

 Тема семінару: «Застовування ЕМ-технологій (емок) в органічному землеробстві». Мета: «Максимально швидка і безпечна відмова в короткі терміни (по міркам планети) від хімічних засобів захисту рослин та добрив і перехід до масштабного застосування природних «мікробних» препаратів в умовах сучасного землеробства для збереження і нормального функціонування екосистеми (Біосфери) та відповідно відновлення  біорізноманіття планети й очищення навколишнього середовища (повітря, води, ґрунту)».

ПроБіотехнологія (від грецького pro bios - заради життя) - це процес виробництва і використання натуральних продуктів на основі корисних мікробіологічних композицій і пробіотичних мікроорганізмів, їх метаболітів та інших природних продуктів і компонентів, таких як мінерали, рослинні екстракти, ферменти, органічні добрива. Пробіотики забезпечують стабільне підвищення ефективності землеробства і поліпшення екологічних показників, зокрема родючості ґрунту.

Глобальний вплив техносфери на біосферу призводить до порушення кругообігу поживних речовин в ланцюгу життя. І ця тенденція з кожним роком тільки посилюється. Щорічно доводиться вносити все більше добрив тільки для того, щоб урожай залишався на колишньому рівні. Всім добре відомі такі негативні явища, як виснаження ґрунтів та забруднення водойм. Говорити про зниження витрат на пестициди і паливо взагалі смішно.

Так в чому ж полягає прогрес? У підвищенні потужності сільгосптехніки? У вибірковості гербіцидів? У посиленні «забійної потужності» засобів захисту рослин  від шкідників та хвороб? Або може бути краще задатися питанням, що слід визнавати передовим і прогресивним? А заодно - чим слід займатися, ліквідацією наслідків або усуненням причин їх виникнення?

Хімізація ніколи не була орієнтована на ліквідацію причин. Тільки біологізація землеробства здатна стримувати розвиток хвороб і шкідників, а потім і усувати причини їх виникнення. При такому підході до ґрунту ставляться не як до складу хімічних сполук, а вважають живим організмом. І всі дії на землі оцінюють з точки зору впливу на родючість.

Поняття про мікроорганізми в природі і землеробстві зокрема дуже спотворено людським незнанням. На справді мікроби є дуже важливою складовою частиною життя, промисловості та економіки. Вони існують всюди. По суті, ми живемо в океані мікроорганізмів. Невидимі оком істоти грають дуже важливу роль в кожному аспекті нашого життя: в отриманні продуктів харчування, у всіляких промислових процесах, в утилізації відходів та охороні навколишнього природного середовища. Саме вони мають вирішальний вплив на рівень захворюваності  людей, тварин і рослин. Адже людство виявило тільки 2 % мікроорганізмів, інші 98 % поки що залишаються для нас великою таємницею.

Віталій Вікторович також розповів і навів приклади застосування ЕМ-препаратів не тільки в землеробстві й тваринництві, але й наглядно продемонстрував, де їх можна застосовувати в повсякденному житті: це й туманна обробка житлових приміщень, предметів побуту, одягу, взуття (для позбавлення від кліщів у оселі, котрі доволі часто викликають алергічну реакцію як у дорослих людей, так і дітлахів  та неприємного аромату від домашніх тварин), навіть, для оздоровлення самої людини -внутрішньо.

Те, що мікроорганізми знаходяться скрізь, незалежно від нашого бажання, лектор довів наглядним пізнавальний прикладом. А також продемонстрував, що український народ - споконвіку був працелюбним  народом, з великою культурною спадщиною і дотримується до цих пір традицій своїх предків і пече хліб на заквасці, котрий мали змогу скуштувати усі бажаючі присутні разом з льняною олією та пригоститися смачним домашнім печивом, приготованим з продуктів власного підсобного господарства, котрі вирощені повністю без застосування агрохімікатів.

Доповідач, розповідаючи про світовий досвід застосування ЕМ-препаратів такими країнами як Японія, Америка, Польща та інші, навів приклад застосування ферментованих органічних речовин - бокаші, котрі допомагають утилізовувати побутове органічне сміття та при цьому отримувати велику користь в майбутньому, використовуючи утворену ферментовану рідину у якості органічного добрива на своїх присадибних ділянках.

Не оминув лектор і питання застосування пробіотичних препаратів у тваринництві, а саме навів наглядний приклад польських тваринницьких ферм, котрі застосовують дані препарати за допомогою розпилювання у приміщеннях ферми до стану «плакучих стін», а також у виготовленні силосу, котрий дають худобі. Як показали дослідження, такі маніпуляції покращити стан здоров’я тварин та відповідно зменшили падіж худоби. А саме цікаве те, що навіть будучи на свинофермах зовсім не спостерігалося синантропних мух та неприємного запаху.

Порівняння ж рослин кукурудзи у двох польських фермерів показало вражаючі результати: на полі, де застосовувалися пробіотичні препарати рослини виглядали здоровими та з гарно розвиненою кореневою системою, а сусіднє поле, де застосовувалися агрохімікати та хімічні добрива, як це не дивно, рослини були блідо-зелені, з явними ознаками азотного голодування та слабкою кореневою системою.

У підсумку було зазначено, що застосування препаратів на основі мікроорганізмів – це перспективний шлях до переходу на органічне господарювання та відмова від застосування хімікатів, а саме:

- Землеробство: підвищення рівня і якості урожаю.

- Садівництво і виноградарство: стійкість до хвороб і шкідників.

- Тваринництво: висока якість кормів і продуктивність тварин.

- Бджільництво: висока продуктивність без хвороб і паразитів.

- Дім:  здорове, чисте, позитивне життєве оточення.

Проте, попри очевидну користь застосування пробіотиків, у нас, як у екологів, які повинні зважено і обережно оцінювати будь-які новітні винаходи, що «швидко забезпечують результат», виникли деякі запитання, які потребують відповіді. Зокрема:

1. Чи досліджував хтось можливий негативний вплив штучно створених мікробних асоціацій на аборигенну мікрофлору і мікрофауну?

2. Чи не стане застосування «емок» черговою антропогенною інвазією, наслідки якої доведеться долати наступним поколінням аграріїв?

Напевне, пошук відповідей на ці запитання повинне стати предметом подальших екологічних досліджень.

 

Еколог Центрального РУ ПрАТ «Райз-Максимко»,

магістрантка кафедри екології та БЖД,

Уманського НУС Вікторія Садовська;

Завідувач кафедри екології та БЖД Уманського НУС,

доктор географічних наук, професор Сергій Сонько.