10 лютого виповнюється 145 років з дня народження провідного вченого в галузі бджільництва та автора українського вулика Іполита Івановича Корабльова

10 лютого виповнюється 145 років з дня народження провідного вченого в галузі бджільництва Іполита Івановича Корабльова (1871-1951). Ми пишаємося тим, що 47 років трудової діяльності вченого і педагога були пов’язані з Уманським сільськогосподарським інститутом.

Він уродженець Смоленщини, селянський син, якому пощастило дуже рано знайти своє покликання – ще того дня, коли батько приніс з лісу дві колоди-дуплянки з бджолами.

Одним з важливих етапів у його житті стало призначення на роботу у відоме на той час у Російській імперії Уманське училище садівництва – викладав тут з 1907 року до кінця життя. Завдяки таланту, науковій ерудиції і величезній працездатності якого пасіка Уманського училища стає центром бджільництва в Лісостеповій і Степовій зонах України. У 1913 р. за величезний внесок в розвиток бджільництва І. І. Корабльов був нагороджений «Бронзовою медаллю в пам’ять 300-річчя Царювання Будинку Романових», а в жовтні того ж року став кавалером ордена «Святого Станіслава третього ступеня».

В кінці ХІХ – на початку ХХ століття інтенсивно розроблялись системи рамкових вуликів. При цьому майже кожен видатний пасічник виготовляв вулики своєї системи, які в першу чергу відрізнялись розмірами рамки. І. І. Корабльов науково обґрунтував перехід від використання вуликів-колод до прогресивніших рамкових вуликів.

Під керівництвом І. І. Корабльова, у вуликах різних систем було досліджено температурний режим бджолиного гнізда, добові зміни температури бджолиного клубу, ефективність природного роїння бджіл, величину медозбору. На основі проведених досліджень Корабльов встановив, що оптимальні параметри має вулик-лежак із зовнішніми розмірами рамки 300х435 мм. Ці вулики виготовляли на 16, 20 і 24 рамки і назвали їх українськими, тому що вони стали досить поширеними в Україні.

Уславив себе Корабльов сконструйованим ним самим вуликом з вузьковисокою оборотною, стандартних розмірів рамкою. Його він продемонстрував уперше на з’їзді пасічників України в 1918 році. Вулик цей назвали українським, а його системою користуються бджолярі сьогодні. В 20–30 роки виходить кілька підручників, монографій Корабльова, знаних нині пасічниками всієї Європи. Це сприяло широкому розповсюдженню знань з бджільництва. Корабльов був знаний як людина, що розуміється на всіх тонкощах бджільничої справи, тож і зверталися до нього за порадою з усієї України.

Працюючи в училищі, а пізніше в інституті, значну частину часу він віддав навчальному процесу: працював завідуючим кафедрою, деканом плодоовочевого факультету. В 1947 році отримав звання професора. Всі хто знав І. І. Корабльова, згадують його з почуттям глибокої поваги і вдячності за подвижницьку працю науковця, педагога, організатора практичної пропаганди бджільництва в Україні.

Приємно, що і через десятиліття не забувається ім’я людини, яка зробила великий внесок в науково-практичний розвиток однієї з найдавніших галузей сільського господарства – бджільництва.

Олександр Дубін, доцент кафедри

екології та безпеки життєдіяльності